ОСОБЛИВОСТІ КЛОНОВОЇ СТРУКТУРИ CALLUNA VULGARIS (L.) HULL В ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ ПІВНІЧНОГО СХОДУ УКРАЇНИ
Анотація
В статті розглянута клонова структура лісового напівчагарничка Calluna vulgaris (L.) Hull на території Північно-Східної України. Calluna vulgaris (L.) Hull. – багаторічний вічнозелений чагарничок, популяції якого часто домінують або співдомінують у нижніх ярусах лісових екосистем. Ксеромезофіт. Росте на бідних ґрунтах. В Україні звичайний як для соснових борів, так і для сфагнових боліт. Метою нашого дослідження було вивчити і проаналізувати особливості структури і процесу формування клонів C. vulgaris в лісах північно-східної частини України, приурочені до різних фітоценозів: Betuleto-Pinetum callunosо-myrtillosum, Pinetum callunosо-hylocomiosum, Querceto-Pinetum callunosо-hylocomiosum. В кожній асоціації було описано, закартовано і проаналізовано по 25-30 клонів різної форми і конфігурації. Для проведення детального аналізу ми обрали п’ять модельних клонів C. vulgaris з типовою структурою. Саме на їх прикладі розглядали основні закономірності структури клонів C. vulgaris. У залежності від віку клону вересу співвідношення в ньому парціальних кущів різного вікового стану не однакове. Для молодих клонів характерні високі значення індексу відновлювання і знижені індекси старіння. У них індекс відновлювання складає 56 і 68% при індексі старіння 0 і 9% відповідно. У середньовікових клонах індекс відновлювання знижується до 37%, а індекс старіння зростає до 17%. Типові клони вересу, в основному, є середньовіковими з високими показниками генеративності (60-69 %). Ґрунтуючись на змінах щільності парціальних кущів та їх вікового стану, площу клону можна поділити на три зони: центральну, проміжну і периферійну. У середньовіковому клоні центральна зона складається, в основному, парціальними кущами старих генеративних і післягенеративних вікових станів (сукупність парціальних кущів регресивного типу). Проміжна зона представлена парціальними кущами генеративного і старого вегетативного вікових станів (сукупність парціальних кущів нормального типу). І периферійна зона представлена, в основному, передгенеративними парціальними кущами (сукупність парціальних кущів інвазійного типу). Границі між ними мають розмитий характер, але самі зони досить відрізняються одна від одної. У результаті узагальнення проведених популяційних досліджень будови клонів у Національному природному парку «Деснянсько-Старогутський» для C. vulgaris було створено три графічні моделі клонів, що відрізняються співвідношенням парціальних кущів різного вікового стану та їх розміщенням.
Ключові слова: Calluna vulgaris (L.) Hull, популяції, клони, віковий стан, лісові екосистеми.
Посилання
Zlobin Yu. A. Ekolohichni osoblyvosti klonovykh roslyn. Ukr. botan. zhurn. 1997; 54(2): 153-156.
Komendar V. I. Veresko-sfahnovoe boloto v Zakarpat•s'koyi oblasti URSR. Ukrayins'kyy botanichnyy zhurnal. 1960; 17( 3): 71–76.
Мazurenko M. T. Struktura i morfogenez kustarnikov. – M. : Nauka. 1977; 160.
Chizhikova V. A. O prichinakh neodnorodnosti stroyeniya travyanogo pokrova v dubovom lesu. Botanicheskiy zhurnal. 1967; 52(6): 832–843.
Panchenko S. M. Metody kartuvannya pry vyvchenni ekolohiyi populyatsiy ridkisnykh vydiv roslyn. Ukr. botan. zhurn. 2011; 68(5): 672-685.
De Witt L., Stuklin J. Longevity of clonal plants: why it matters and how to measure it. Amer. Bot. 2010; 106(6): 859-870.
Cook R. E. Clonal plant population. Amer. Scientist, 1981; 71: 244-253.
