ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ЛУЖНОГО ОПІКУ І ТА ІІ-ГО СТУПЕНЮ СТРАВОХОДУ У СТАТЕВОНЕЗРІЛИХ ЩУРІВ
Анотація
Екзогенні отруєння лугами займають провідне місце в структурі гострих отруєнь, що прямо зв'язано з наявністю великої кількості порівняно доступних технічних і побутових агресивних рідин, синтезованих у результаті науково-технічного прогресу людства. Випадковий або навмисний прийом їдких речовин є важливою соціальною і медичною проблемою через довготривалі ускладнення, включаючи кровотечу, перфорацію, системні ускладнення (ниркова недостатність, порушення функції печінки), звуження стравоходу, свищі, рубці, обструкцію та рак шлунка. Серед постраждалих переважно діти віком від 1 до 8 років. На сьогодні існує ряд експериментальних моделей хімічних опіків стравоходу, але вони є недостатньо коректними для проведення досліджень, оскільки при їх створенні застосовуються хімічні речовини, які, самі по собі, впливають на ряд біохімічних показників, зумовлюючи похибку в результатах. В експерименті на щурах нами відтворено модель лужного опіку стравоходу І та ІІ-го ступеню, яка супроводжувалась відповідними морфологічними ураженнями слизової оболонки стравоходу. Дослідженні показники: рівень загального білка, альбуміну, сечовини, іонів калію, креатиніну, АСТ, АЛТ, які є основними біохімічними показниками сироватки крові, за якими можна охарактеризувати функціональний стан організму та оцінити ступінь метаболічних порушень за умов досліджуваної патології За умов моделювання ЛОС І-го ступеню – рівень досліджуваних біохімічних показників (загального білка, альбуміну, сечовини, креатиніну) найбільше змінювався на 7-му добу досліджень, після моделювання ЛОС ІІ -го – на 1-шу добу. Активність АСТ та АЛТ за умов моделювання ЛОС І-го ступеню найбільше зростала на 7-му добу експерименту, щодо моделі ЛОС ІІ-го ступеню активність вище згаданих ферментів була найвищою на 1-шу добу. Отримані результати ще раз підтверджують, що змодельований стан є адекватною моделлю лужного опіку стравоходу І, ІІ-го ступеню у дітей віком від 1-го до 8-ми років. Даний підхід може бути використаний у дослідженні біохімічних та імунологічних механізмів патогенезу хімічного опіку стравоходу І,ІІ-го ступеню на тваринах.
Ключові слова: лужний опік стравоходу, біохімічні показники.
Посилання
Волков С.В., Ермолаев А.С., Лужников Е.А. Химические ожоги пищевода и желудка. М.: Медпрактика-М.; 2005.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига; 2001.
Гелашвили О. А. Вариант периодизации биологически сходных стадий онтогенеза человека и крысы. Саратовский научно-медицинский журнал. 2008; 22(4): 125–126.
Доржиев Б.Д., Тыхенова М.Л.,. Пунсуков К.Д. Экспериментальная модель химического ожога пищевода и желудка современными агрессивными химическими агентами. Бюлетель ВСНЦ СО РАМН. 2012; 86(4): 46.
Ивашкин В. Т., Трухманов А. С. Болезни пищевода. М.: Триада-Х; 2000.
Лужников Е. А.. Клиническая токсикология : учебник - 2-е изд., перераб. и доп. М. : Медицина; 1994.
Разумовский А.Ю., Обыденнова Р.В., Куликова Н.В., и др.. Эволюция взглядов на хирургическое лечение детей с химическими ожогами пищевода. Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии. 2011; 1: 51-59.
Салахов Э.С. Лечение химических ожогов пищевода у детей. Дисс. канд. мед. наук. СПб.. 2007; 3-4.
Сапожникова М.А. Химические ожоги пищевода и их отдаленные исходы при различных методах лечения: Дисс. д-ра мед. наук. М.; 1978.
Черноусов А.Ф., Адрианов В.А., Домрачеев С.А. и др. Выбор метода эзофагопластики при доброкачественных заболеваниях пищевода. Анналы хирургии. 1998; 1: 48–50.
Раєцька Я.Б., Іщук Т.В., Савчук О.М., Остапченко Л.І. Відтворення експериментальної моделі хімічного опіку стравоходу у щурів І-го ступеню. Медична хімія. 2013; 15(56): 116-120.
BustamanteI T. F., et al. The use of mitomycin C in caustic esophagitis in rats. Acta Cirúrgica Brasileira. 2013; 28(2): 136-141
Dakshesh H. Parikh, David C.G. Crabbe, Alexander W. Auldist et al. Pediatric Thoracic Surgery. Rothenberg: London Limited; 2009.
Ekingen G. et al. Effect of the prostacyclin derivate iloprost in experimental caustic esophageal burn. Pediatr Surg Int. 2005; 21: 441–444.
Guven A. et al. The efficacy of ozone therapy in experimental caustic esophageal burn. Journal of Pediatric Surgery. 2008; 43(9): 1679–1684.
Ocakc A. et al. Role of caffeic acid phenethyl ester, an active component of propolis, against NAOH-induced esophageal burns in rats. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. 2006; 70(10): 1731–1739.
Mattos G.M., Lopes D.D., Mamede R.C. et al. Effects of time of contact and concentration of caustic agent on the injuries. Laryngoscope. 2006; 116(3): 456–460.
Mutaf O. The treatment of corrosive esophageal strictures by long-term stenting. J. Pediatr. Surg. 1996; 31(5): 681–685.
Ziegler M.M., Azizkhan R.G., Weber T.R. Operative pediatric surgery. New York: McGraw-Hill.. 2003; 341–345.
