ЖИВЛЕННЯ КАРАСЯ СРІБЛЯСТОГО СARASSIUS GIBELIO В ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕРАХ ЯЛПУГ І КУГУРЛУЙ
Анотація
Придунайські озера – найбільший озерний комплекс України. Озеро Ялпуг саме велике серед них. Його площа близько 149 км2, а об'єм – близько 387 млн. м3. На півдні Ялпуг з'єднується з озером Кугурлуй широким протокою в пересипу, фактично утворюючи єдину озерну систему. Зв'язок Ялпуга з Дунаєм здійснюється через озеро Кугурлуй, а також безпосередньо через протоку. Озеро Кугурлуй має майже в два рази меншу площу (82 км2) і більш ніж в чотири рази об'єм (82 млн. м3). З Дунаєм озеро Кугурлуй з'єднується двома каналами і протокою. Ці озера мають значний рибогосподарський потенціал, який зараз повністю не реалізовано. В результаті будівництва системи дамб в другій половині ХХ сторіччя зв’язок озер з Дунаєм помітно зменшився. Це призвело до перебудови екосистем озер і вплинуло на їх рибопродуктивність. Зараз карась сріблястий Сarassius gibelio є численним представником іхтіофауни придунайських озер, він займає друге місце в промислі після товстолобика білого Hypophthalmichthys molitrix. За останні десять років середня величина уловів карася сріблястого в озерному комплексі Ялпуг-Кугурлуй дорівнює 200,6 тони за рік. В озерах Ялпуг і Кугурлуй у 2011 році в живленні карася сріблястого знайдено організми зообентосу і планктону (38 таксонів), які належать до 4 типів, 7 класів, 17 рядів і 23 родин. В раціоні риб за масою найбільш важливими були дрейсена Dreissena polymorpha, молюски родини Cardiidae, а також представники планктону – гіллястовусі ракоподібні (Cladocera). Згідно величин індексу відносної значимості дрейсена домінувала в їжі карася в озері Ялпуг протягом всього року. Влітку і восени також важливими були молюски родини Cardiidae. Серед ракоподібних в обох озерах в раціоні риб, майже завжди, перше місце займали гіллястовусі ракоподібні. В усі сезони року в озерному комплексі карась сріблястий активно споживав дрейсену. Літом в Ялпузі його улюбленим кормом можна вважати амфіпод і черевоногих молюсків родини Cardiidae. В Кугурлуї карась також активно вживав різноногих ракоподібних (Amphipoda).
Ключові слова: Сarassius gibelio, придунайські озера, живлення.
Посилання
Джуртубаев М.М., Заморов В.В., Джуртубаев Ю.М. Современное состояние макрозообентоса придунайских озер Одесской области (I). Гидробиол. журн. 2012; 48(6): 36-42.
Марковский Ю.М. Фауна беспозвоночных низовьев рек Украины, условия её существования и пути использования. 3. Водоемы Килийской дельты Дуная. Из-во АН УССР. Киев; 1955.
Методическое пособие по изучению питания и пищевых отношений рыб в естественных условиях М.: Наука; 1974.
Мовчан Ю.В., Смірнов А. І. Фауна України. В 40-а т. Т. 8, Риби. Вип.2. Часть 2. К.: Наук. думка; 1983.
Набережный А.И., Вальковская О.И., Статова М.П. Особенности питания серебряного карася в Дубоссарском водохранилище и Кучурганском лимане. Биологические ресурсы Молдавии. Кишинев: Изд-во АН МССР. 1970; 126-133.
Определитель пресноводных беспозвоночных Европейской части СССР. Под ред. Л.А. Кутиковой, Я.И. Старобогатова. Л.: Гидрометеоиздат; 1977.
Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб (преимущественно пресноводных). М.: Пищевая пром-сть; 1966.
Оливари Г. А. Зообентос придунайских водоёмов. Тр. Ин-та гидробиологи АН УССР. 1961; 36: 145-165.
Швебс Г.І., Ігошин М.І. Каталог річок і водойм України. Одеса: Астропринт; 2003.
Шекк П.В. Ретроспективный анализ и современное состояние ихтиофауны и рыбных промыслов дельты Дуная. Вісник Одеськ. нац. ун-ту. 2003; 8(11): 55-83.
Spataru P. Dinamica nutritiei la caracuda complexul de balti Crapina-Jijila (zona inundabiba a Dunarii). Stud. si cers. Ser. zool. 1966; 19(3): 231-238.
