РІД ALNUS MILL. (BETULACEAE S.F.GRAY) У ФЛОРІ УКРАЇНИ
Анотація
Метою роботи було узагальнити існуючі відомості про представників роду Alnus Mill. для флористико-таксономічного зведення «Флора України». Обробка базується на матеріалах гербаріїв KW, SIMF та YALT, критичному аналізі літератури та результатах польових експедицій в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Рівненській, Київській та Полтавській областях. Проаналізовано основні таксономічні проблеми в роді Alnus. За літературними відомостями, загалом рід Alnus налічує близько 40 видів, які морфологічно варіабельні, у цьому роді широко поширена гібридизація. Проаналізовані погляди різних авторів на систему роду Alnus. Оскільки ознаки за якими описані роди Duschekia Opiz (– Alnaster Spach) і Clethropsis Spach варіабельні або представленими в різних групах, тому показана необхідність широкого розуміння роду Alnus. Він включає два підроди (Alnus і Alnobetula (Ehrh.) Peterman), які розрізняються за фенологією розвитку генеративних органів, ознаками пагонів та бруньок. Представники підроду Alnobetula переважно кущі, серцевина пагонів на поперечному перерізі видовжена або лінійно кутаста, бруньки з 3–6 покривними лусками, тичинкові сережки розвиваються восени і зимують голими, маточкові сережки розвиваються весною з бруньки; горішки з плівчастими крилами. Представники підроду Alnus переважно є деревами, серцевина пагонів на поперечному перерізі трикутна, бруньки з 2 покривними лусками, тичинкові і маточкові сережки розвиваються восени і зимують голими, горішки безкрилі, з плівчастими або шкірястими крилами. У статті також узагальнено відомості про представників роду Alnus (A. alnobetula (Ehrh.) K.Koch, A. glutinosa (L.) Gaertn. та A. incana (L.) Moench) у флорі України. Подано загальну характеристику роду Alnus та ключ для визначення видів. Для кожного виду наведено номенклатурну цитацію, морфологічний опис та загальні відомості про їх поширення. Для Alnus glutinosa наведені форми, які найчастіше трапляються в Україні (A. glutinosa f. microcarpa, A. glutinosa f. macrocarpa, A. glutinosa f. laciniata, A. glutinosa f. imberbis, A. glutinosa f. pilosa). З’ясовано, що A. glutinosa та A. incana іноді гібридизують між собою, наведена інформація про відомі місцезростання їх гібриду – A. x pubescens Tausch.
Ключові слова: Betulaceae, Alnus, флора України
Посилання
Boratyński A. Systematyka i geograficzne rozmieszczenie olsz. Nasze Drzewa Leśne. 1981; 8: 35–71.
Callier A. Diagnoses formarum novarum generis Alnus. Repertorium specierum novarum regni vegetabilis (Feddes Repert.). 1911; 10(248/250): 225–237.
Chen Z.D., Li J. Phylogenetics and biogeography of Alnus (Betulaceae) inferred from sequences of nuclear ribosomal DNA ITS region. Int. Journ. Plant. Sci. 2004; 165(2): 325–335.
Chen Z.D., Manchester S.R., Sun H.Y. Phylogeny and evolution of the Betulaceae as inferred from DNA sequences, morphology, and paleobotany. Amer. Journ. Botan. 1999; 86(8): 1168–1181.
Davis P.H. Flora of Turkey. Edinburgh: University Press; 1982.
Fiek E. Resultate der Durchforschung der schlesischen Phanerogamenflora. Jahres-Bericht der Schlesischen Gesellshaft für vaterländische Cultur. 1888; 65: 309–339.
Furlow J.J. Genus Alnus. Fl. North Amer. New York: Oxford Univ. Press. 1997; 3: 23–36.
Gaertner J. De Fructibus et Seminibus Plantarum. Tubingae. 1791; 2: 320p.
Gibson J.P., Rice S.A., Stucke C.M. Comparison of population genetic diversity between a rare, narrowly distributed species and a common, widespread species of Alnus (Betulaceae). Amer. Journ. Bot. 2008; 95(5): 588–596.
Hylander N. On cut-leaved and small-leaved forms of Alnus glutinosa and A. incana. Svensk. Botan. Tidskrift. 1957; 51(2): 437–453.
King A., Ferris K. Chloroplast DNA phylogeography of Alnus glutinosa (L.) Gaertn.. Molecular Ecology. 1998; 7: 1151–1161.
Krause-Michalska E. Boratyńska K. European geography of Alnus incana leaf variation. Plant Biosystems. 2013; 1: 1–10.
Magic D. Alnus Mill.. Flora Slovenska. 2006; 5(3): 167–179.
Olshasnkyi I. Distribution of Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (Betulaceae) in Ukraine. Biodiversity & Nature Conservation in the Middle & Central Asia. 1st International Biological Conference (Ostrava, Czech Republic, 6-8 September 2012). 17–18.
Pouzar Z. Nomenclatural Remarks on Some Genric Names of Phanerogams Validly Published by Filip Maximilian Opiz. Preslia. 1964; 36: 337–342.
Regel E.L. Monographia Betulacearum hucusque cognitarum. Mosquae; 1861.
Spach E. Revisio Betulacearum. Annales des Sciences Naturelles (Paris). 2(15): 182–212.
Winkler H. Betulaceae. Das Pflancenreich. ed. A. Engler. 1904; 19(4,61): 1–149.
Zapałowicz H. Krytyczny przegląd roślinniści Galicji. Kraków. 1908; 2: 311s.
Zare H. Amini T. A rewiev of the genus Alnus Gaertn. in Iran, new record and new species. Iran Journ. Bot. 2012; 18(1): 10–21.
Анатомо-морфологічні дослідження суплідь Duschekia viridis (Chaix) Opiz. Кулагіна М.А., Радько О.В., Козира А.Г.. Modern Phytomorphology. 2013; 4: 403–408.
Архангельский Д.Б. Некоторые палинологические данные о явлении интрогрессивной гибридизации. Ботан. журн. 1962; 47(7): 1025–1029.
Банаев Е.В. Род Alnus Mill. (Betulaceae) в Азиатской России: популяционная структура видов и сохранение генофонда. автореф. дисс. докт. биол. наук. Томск; 2010.
Банаев Е.В. Фенотипическая изменчивость Alnus fruticosa Rupr. s.l. (Betulaceae) в Азиатской России. Растительный мир Азиатской России. 2009; 1(3): 44–52.
Банаев Е.В., Адельшин Р.В. Филогенетический анализ видов секции Proskeimostemon Czerep. рода Alnus Mill. с использованием межгенного спейсера рибосомальной ДНК. Проблемы современной дендрологи. 2009; 193: 539–542.
Банаев Е.В., Шемберг М.А. Ольха в Сибири и на Дальнем Востоке России (изменчивость, таксономия, гибридизация). Новосибирск: Издательво СО РАН; 2000.
Валетов В.В. Биометрические показатели листьев ольхи черной, произрастающей в различных по увлажнению местообитаниях. Ботаника (Минск). 1984; 26: 63–64.
Гельтман В.С., Чубанов К.Д. Изменчивость формы листьев искусственных гибридов ольхи серой и ольхи черной. Ботаника (Минск). 1980; 22: 137–147.
Куприянова Л.А. Палинологические данные к систематике рода Alnus s.l.. Труды БИН АН СССР. 1958; 12: 167–196.
Лоначевський О.О., Гринь Ф.О. Рід Alnus. Флора УРСР. 1952; 4: 113–117.
Ольшанський І.Г. Рослинний покрив гідрологічного заказника місцевого значення «Артополот» (Полтавська обл.). Екологія водно-болотних угідь і торфовищ (збірник наукових статей). К.: Інтерсервіс. 2014; 179–181.
Храмова Е.Л. Палиноморфология рода Alnus (Betulaceae). Ботан. Журн. 1996; 81(3): 42–53.
Черепанов С.К. Монография рода Alnus Mill. s.l.: автореф. дис. канд. биол. наук. Ленинград; 1954.
Черепанов С.К. Система рода Alnus Mill. s.str. и близких к нему родов. Ботан. Мат. Гербария БИН АН СССР. 1955; 17: 90–105.
