ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ANABAENA HASSALII (KUTZ.) WITTR. ЗА РІЗНИХ УМОВ КУЛЬТИВУВАННЯ
Анотація
Робота присвячена оцінці ефективності культивування альгологічно чистої культури Аnabaena hassalii (Kutz.) Wittr. на різних середовищах. Продуктивність культури аналізували за накопиченням білку та фотосинтезуючих пігментів (хлорофілу а та каротиноїдів). Досліджувану водорость вирощували на штучному середовищі Фітцджеральда № 11 в модифікації Цендера і Горхема та на воді із установок замкнутого водопостачання, стандартизованій за показниками рН та загальної мінералізації. Ефективність культивування мікроводорості на скидній воді не відрізнялась від такої за умов використання штучного середовища. В процесі культивування на обох досліджуваних середовищах відмічене постійне збільшення біомаси, що сягала свого максимуму на 40 добу. Подібні тенденції встановлені і при вивченні динаміки вмісту загального білка та хлорофілу а. Максимальним вмістом білка, що знаходився в межах 22-23 %, культура A. hassalii характеризувалася на 40 добу вирощування. Також до 30 доби культивування включно спостерігалось поступове збільшення кількості хлорофілу а, що сягало рівня 17-21 мг/г сухої біомаси на обох середовищах культивування. Відмічене лінійне накопичення каротиноїдів в клітинах A. hassalii впродовж всього терміну культивування. Максимальний вміст каротиноїдів припадає на стаціонарну фазу росту культури A. hassalii на обох живильних середовищах. Культивування мікроводорості A. hassalii як на середовищі Фітцджеральда, так і на воді із рибоводної установки має подібні темпи росту та дозволяє отримати активно ростучу культуру, що характеризується постійним приростом біомаси, високим вмістом загального білка та основних фотосинтезуючих пігментів. Отриману таким чином продуктивну культуру можна використовувати для подальшої переробки чи продовжувати пасажувати на свіжому живильному середовищі.
Ключові слова: Anabaena hassalii, біомаса, хлорофіл а, каротиноїди, скидні води із рибоводної установки замкнутого водопостачання.
Посилання
Гайсина Л.А. Современные методы выделения и культивирования водоростей. Л.А. Гайсина, А.И. Фазлутдинова, Р.Р. Кабиро Уфа: Изд-во БГПУ; 2008.
Голуб Н.Б. Культивування мікроводоростей за використання відходів. Н.Б. Голуб. Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2013; 6/10(66): 4–9.
Горбунова С.Ю. Ростовые и ассимиляционные характеристики культуры Spirulina platensis (Nordst.) Geitl. при различных концентрациях фосфора в питательной среде. С.Ю. Горбунова, А.Б. Боровков. Экология моря. 2010; Спец. вып. 80: 34–40.
Гудвилович И.Н. Динамика суммарных каротиноидов и хлорофилла а в клетках Dunaliella salina в квазинепрерывной культуре. И.Н. Гудвилович, Н.М. Берегова, А.Б. Боровков. Экология моря . 2005; Вып. 6: 52–55.
Золотарьова О.К. Перспективи використання мікроводоростей у біотехнології. О.К. Золотарьова, Є.І. Шнекова, О.О. Сиваш, Н.Ф. Михайленко Під ред. О.К. Золотарьової. К.: Альтерпрес.; 2008.
Кардаш О.В. Пігменти синьозелених водоростей та їх використання. О.В. Кардаш, А.В. Курейшевич, О.А. Васильченко. Проблеми екологічної біотехнології . 2010; 2: 16 -29.
Комаристая В.П. Культивирование Dunaliell salina Teod.при субоптимальных концентрациях азота и фосфора и исключения их из среди. В.П. Комаристая, С.П. Антоненко, А.Н. Рудась. Альгология. 2010; 20(1): 42–55.
Макарова Е.И. Прикладные аспекты применения микроводоростей – обитателей водных экосистем. Е.И. Макарова, И.П. Отурин, А.И. Сидякин. Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2009; Вып. 20: 120–133.
Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод. О.М. Арсан, О.А. Давидова, Т.М. Дьяченко та ін.; За ред. В.Д. Романенка. НАН України. Ін-т гідробіології. К.: Логос; 2006.
Мікроводорості як кормові об’єкти личинок мідій і устриць: автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня канд. біол. наук: 03.00.17. Л.В. Ладигіна; НАН України, Ін-т біології півд. морів ім. О.О. Ковалевського. Севастополь; 2007.
Мушак П.О. Внутрішньовидова та міжвидова реакція альгологічно чистих культур синьозелених водоростей на зміни умов вирощування. П.О. Мушак. Ukr. botan. journ. 2007; 64(1): 132–139.
Определение содержания хлорофилла в планктоне пресных водоемов. Сост. Л.А. Сиренко, А.В. Курейшевич – Киев.: Наук. думка; 1982.
Отурина И.П. Особенности динамики основных фотосинтетических пигментов и накопление биомассы у микроводоросли Scenedesmus sp. – представителя микроальгофлоры пресноводных экосистем. И.П. Отурина, Е.И. Макарова, А.И. Сидякин. Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2010; 2: 84–91.
Campbell D.N. Chlorophyll fluorescence analysis of cyanobacterial photosynthesis and acclimation. D.N. Campbell, V.H. Hurry, A.K. Clarke. Microbiol. Mol. Biol. Rev. 1998; 62(3): 667–683.
Geffrey S.W., Humphrey G.F. New spectrophotometric equations for determining chlorophylls a, b, c1 and c2 in higher plants, algae and natural populations. Biochem. Physiol. Pflanzen. 1975; 167: 191–194.
Sanchez D.M. Extraction of carotenoids and chlorophyll from microalgae with supercritical carbon dioxide and ethanos as cosolvent. D.M. Sanchez, C.M. Serrano, M.R. Rodriguez at al. Jornal of Separation Science. 2008; 31: 1352–1362.
