ВПЛИВ СУБСТРАТІВ ВІДВАЛУ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ НА ВМІСТ ПЕРОКСИДУ ВОДНЮ ТА АКТИВНІСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ У SORGHUM HALEPENSE (L.) PERS

Автор(и)

  • Z. Beshley Львівський національний університет імені Івана Франка
  • S. Beshley Інститут екології Карпат НАН України
  • V. Baranov Львівський національний університет імені Івана Франка
  • О. Terek Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

У роботі досліджено зміни вмісту пероксиду водню і активності пероксидази в 30- та 120-добових рослин Sorghum halepense (L.) Pers (довгокореневищного злаку родини тонконогових (Poaceae), який розмножується як насінням, так і кореневищами) за умов росту на субстратах відвалу Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» », із додаванням у них нетрадиційних органічних та мінеральних добрив – глауконіту і відходів дріжджового виробництва. У результаті проведених експериментів встановлено обернену залежність між активністю пероксидази та вмістом пероксиду водню у тканинах 30- та 120-добових рослин сорго алепського, які росли на різних субстратах. Ця закономірність є природною адже в умовах стресу збільшується активність пероксидази, яка активує розщеплення пероксиду водню до кисню та води, запобігаючи тим самим його токсичному ефекту. Показано, що у 120-добових рослин S. halepense вміст пероксиду водню та активність пероксидази у більшості варіантів були практично на рівні контролю, що пов’язано із формуванням адаптаційних перетворень у рослин протягом тривалого існування в умовах стресу. При внесенні нетрадиційних добрив у субстрати відвалу відбувалися зміни їх фізико-хімічних властивостей, що вплинуло на вміст пероксиду водню та активність пероксидази у рослин. Отримані експериментальні дані можуть бути основою для аналізу стійкості рослин та створення системи заходів із коригування продуктивності цих рослин в умовах техноекосистем, покращення їх фіторемедіаційних властивостей за допомогою використання не лише традиційних добрив а й як показують наші дослідження нетрадиційних добрив, які зменшать собівартість рекультиваційних робіт.

Ключові слова: пероксид водню, пероксидаза, субстрати відвалів вугільних шахт, глауконіт, відходи виробництва дріжджів, Sorghum halepense.

Посилання

Баранов В. І. Екологічний опис породного відвалу вугільних шахт ЦЗФ ЗАТ "Львівсистеменерго" як об’єкта для озеленення. Вісн. Львів. ун-ту, Сер. біол. 2008; 46: 172-178.

Баранов В., Бешлей С., Телегус Я. Деякі біохімічні показники адаптації куничника наземного (Calamagrostis epigeios (L.) Roth) до умов едафотопу відвалів вугільних шахт. Вісник ЛНУ. 2012; 58: 292-299.

Баранов В. І., Гавриляк М. Я., Телегус Я. В. Зміни вмісту сірки, вільних амінокислот і білка в рослинах ріпаку, підживлених капсульованими добривами на субстратах породного відвалу вугільних шахт. Біологічні студії. Studia Biologica. 2010; 4(1): 53–62.

Баранов В. І., Книш І. М., Блайда І. А та ін. Очерет звичайний – фіторемедіант важких металів у дренажних канавах породних відвалів вугільних шахт. Біологічні студії. Studia Biologica. 2012; 6(1): 93-100.

Гавриленко В. Ф. Ладыгина М. Е., Хандобина Л. М. Большой практикум по физиологии растений. Фотосинтез. Дыхание. М.: Высш.школа; 1975.

Геник Я. В. Порушені території Львівщини та шляхи їх фітомеліорації та рекультивації. Науковий вісник НЛТУ України. 2008; 18(10): 22-26.

Книш І. Б., Харкевич В. В. Розподіл вмісту хімічних елементів у породах териконів Червоноградського гірничо-промислового району. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 2003; 17: 148–158.

Лакин Г. Ф. Биометрия: Учебное пособие для биол. спец. вузов, 4-е изд. М.: Высшая школа; 1990.

Лукина Н. В., Чибрик Т.С., Глазырина М.А., Филимонова Е.И. Биологическая рекультивация и моніторинг нарушенных промышленностью земель. Екатеринбург; 2008.

Пацула О., Кобилецька М., Терек О. та ін. Оксидативні реакції рослин прируслової ділянки ріки Тиса. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2008; 48: 201–204.

Рыктор И. А., Зубкова Ю. Н., Бутюгин А. В. Влияние буроугольных гуминовых удобрений на снижение стрессовой реакции у растений Festuca pratensis Huds. Вісник Донецького національного університету, Сер. А: Природничі науки. 2011; 1: 115-122.

Стаценко А. П., Тужилова Л. И., Вьюговский А. А. Растительные пероксидазы – маркеры химического загрязнения природных сред. Вестник ОГУ. 2008; 10(92): 188-191.

Di Toppi L., Lambardi M., Pazzagli L. et al. Response to cadmium in carrot in vitro plants and cell suspension cultures. Plant Science. 1999; 137: 119-129.

Li-Men Chen, Ching-Huei Kao. Effect of excess copper on rice leaves: evidence for involvement of lipid peroxidation. Bot. Bull. Acad. Sin. 1999; 40: 283–287.

Polidoros A. N., Scandalois J. S. Role of hydrogen peroxide and different classes of antioxidant in the regulation of catalase and glutathione-S-transferase gene expression in maize (Zea mays L.). Physiologia Plantarum. 1999; 106: 112–120.

Warwick, S.I., Black L.D. The biology of Canadian weeds. 61. Sorghum halepense (L.) Pers. Canadian Journal of Plant Science. 1983; 63(4): 997-1014.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-12-31

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЯ