ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ HEMEROCALLIS L. ПРИ ІНТРОДУКЦІЇ В КРИВОРІЗЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД НАН УКРАЇНИ
Анотація
Досліджено еколого-біологічні особливості розвитку та рівень адаптаційної пластичності 9 видів та 110 сортів роду Hemerocallis L. в екологічних умовах м. Кривий Ріг. Початок вегетації лілійників припадав на першу декаду квітня коли сума ефективних температур вище 00С досягала 125,05 – 166,07. Встановлено, що терміни початку вегетації найбільш залежні від суми температур вище 00С, хоча невисокий показник кореляції вказує на багатофакторну залежність початку даної фенофази. Визначено, що початок бутонізації досить чітко пов'язаний з сумою температур вище 50С. Цей зв'язок виражений коефіцієнтами кореляції від +0,898 до +0,980. Але, якщо інтродуценти раннього квітування починали бутонізацію при сумі температур 778,7 – 899,10С, то для середньопізніх цей показник був вдвічі більший – 1570,60С. В умовах Кривого Рогу першими починали квітування рослини видів H. middendorffii (кінець травня – початок червня) та H. dumortieri (І-ІІ декада червня), тоді як найпізніше зацвітали H. citrina і H.thunbergii (ІІІ декада липня). Масове квітування інтродуцентів лілійнику припадало на липень. Квітування дуже ранніх лілійників починалося, коли сума ефективних температур вище 00С становила 967,20С, тоді як для видів і сортів середніх та середньопізніх термінів ці показники досягали 1685,2 та 1811,30С відповідно. Аналіз залежності фази квітування від суми ефективних температур показав, що квітування ранніх лілійників було найбільш залежним від весняного переходу температури повітря через 00С (коефіцієнти кореляції + 0,945 – +0,981), тоді як у лілійників середнього і середньопізнього термінів, початок квітування тісно пов’язаний з сумою ефективних температур вище за 100С, що підтверджується високими (r = +0,863 – +0,907) показниками коефіцієнту кореляції. В умовах Кривого Рогу рослини видів середньораннього квітування відтворювали ритми розвитку притаманні їм в природних ареалах. Тоді як раньоквітуючий H.dumortieri та середнього терміну квітування H. citrina і H. thunberdii починали квітування на 12-15 діб раніше. Тривалість квітування лілійників в наших умовах коливалася в межах 15-55 діб. Стійкість лілійнику до несприятливих чинників в наших умовах забезпечується за рахунок переходу до стану спокою (завершення вегетації на 30-40 днів раніше, ніж в умовах природних ареалів), або зміни феноритмотипу, що характерно для вічнозеленого виду H. aurantiaca (зміна феноритмотипу на напівсплячий). Переважна більшість видів та сортів лілійнику в екологічних умовах Кривого Рогу мають високий та середній рівень адаптації. Притаманна лілійникам екологічна пластичність в поєднанні з невибагливістю до умов вирощування та широким спектром різноманітних декоративними якостей дозволяє використовувати їх для оптимізації територій промислових регіонів.
Ключові слова: рід Hemerocallis L., феноритміка, ефективні температури, еколого-біологічні особливості, рівень адаптації.
Посилання
Бжицких Н. В. Сравнительная оценка сортов и гибридов лилейника и эффективные способы их размножения в условиях умеренно-засушливой и колочной степи Алтайского края: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. сельхоз. наук. Барнаул; 2009.
Булах П.Е. Фенологические критерии устойчивости в интродукции растений. Інтродукція рослин. 2005; 4: 9–19.
Былов В.Н. Основы сортоизучения и сортооценки декоративных растений при интродукции. Бюллетень ГБС. 1971; 81: 69 – 75.
Вяткин А.И. Род Красоднев (Hemerocallis L) в Сибири: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук. Новосибирск, Центр. сиб. ботан. сад СО РАН; 2000.
Зайнетдинова Г.С., Миронова Л.Н. Биологические особенности представителей рода Hemerocallis L. при интродукции. Вестник Оренбургского гос. университета. 2009; 6: 133–136.
Крестова И. Н. Род Hemerocallis L. (семейство Hemerocallidaceae) в условиях культуры в Приморском крае: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук. Владивосток, ТИБОХ ДВО РАН; 2010.
Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. М.: ГБС АН СССР; 1975.
Пельтихина Р.И., Крохмаль И.И. Интродукция видов и сортов рода Hemerocallis L. (Hemerocallidaceae R.Br.) в Донбасс и перспективы их использования в декоративном садоводстве Донецк: Норд-Пресс; 2005.
Природнича географія Кривбасу: Монографія. за редакцією В.Л. Казакова. Кривий Ріг: КДПУ; 2005.
Рекомендации Совета бот садов СССР. К.; 1990.
Седельникова Л.Л. Особенности развития Hemerocallis hybrida в Западной Сибири. Бюллетень Ботанического сада-института ДВО РАН. 2014; 11: 16-20.
Смолинская М.А. Оценка успешности интродукции травянистых растений. Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія: Збірник наук. праць. 2002; 145: 164 – 168.
Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. Л.: Наука; 1987.
1Чипиляк Т.Ф. Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L. та перспективність їх інтродукції на Україні. Інтродукція рослин. 2013; 1: 46 – 54.
Чипиляк Т.Ф., Мазура М.Ю., Береславська О.О., Лещенюк О.М. Квітниково-декоративне оформлення парків та скверів міста Кривий Ріг. Рекомендації щодо його поліпшення. Науковий вісник НЛТ України: збірник науково-технічних праць. 2014; 24(4): 164–169.
Шестаченко Г.Н., Фалькова Т.В. Методические рекомендации по оценке засухоустойчивости растений, применяемых для скальных садов в субаридных условиях. Ялта; 1974.
Catalog Bells – Reinke: Bill s Joyce; 2002.
Chung M.G., Kang S.S. Morphometric analysis of the genus Hemerocallis L. (Liliaceae) in Korea. J. Plant Res. 1997; 107: 165 – 175.genus Hemerocallis L. (Liliaceae) in Korea. J. Plant Res. 1997; 107: 165–175.
