УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ СКЛАДОВОЮ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КАЛУСЬКОГО ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Анотація
Багаторічна техногенна діяльність гірничо-хімічних підприємств у Калуському промисловому регіоні призвела до суттєвих змін природного стану довкілля та деградації його складових об’єктів, що проявляється у високому рівні техногенного забруднення атмосферного повітря, водних об’єктів й ґрунту. Це призводить до пониження рівня екологічної безпеки та значного зростання захворюваності населення. Для гігієнічної оцінки впливу чинників на соціальну складову екологічної безпеки були вибрані методи вивчення здоров’я населення, які можуть здійснюватися у формі так званих поперечних та поздовжніх досліджень. Поперечні дослідження полягають у спостереженні за впливом чинників навколишнього середовища на здоров’я населення у даний момент, без врахування динаміки захворюваності. Дані дослідження поділяють на перспективні та ретроспективні. При проведенні перспективних досліджень проводять порівняння двох груп людей: перша – люди, що зазнають впливу екологічного чинника, друга – люди, що не зазнають такого впливу. При ретроспективному дослідженні порівнюють дві інші групи людей, а саме: хворих і здорових. Суть поздовжнього методу дослідження полягає у проведенні тривалого динамічного спостереження за певним контингентом людей і також може мати два види: паралельні і непаралельні. Під час проведення паралельного дослідження тривалість проведення самого дослідження та період, протягом якого збирається необхідна інформація, співпадають, а при непаралельному дослідженні використовують архівні матеріали. Кінцевою метою алгоритму медично-конструктивно-екологічного оцінювання впливу екологічних чинників на захворюваність населення є встановлення між ними зв’язку, розроблення та впровадження профілактичних заходів і засобів зменшення впливу на соціальну складову екологічної безпеки. В роботі встановлений перелік аспектів, які необхідно враховувати при управлінні соціальною складовою екологічної безпеки. Показані основні шляхи транспортування хімічних речовин у навколишнє середовище та надходження їх в організм людини. Розроблений алгоритм для управління соціальною складовою екологічної безпеки. Для кореляції медично-демографічних та екологічних чинників розроблена спеціальна програма. Проведено оцінювання впливу екологічних чинників на захворюваність населення є встановлення між ними зв’язку, розроблення та впровадження профілактичних заходів і засобів зменшення цього впливу на соціальну складову.
Ключові слова: екологічні чинники, соціальна складова, кореляція, алгоритм управління, методи дослідження, статистичні характеристики.
Посилання
Бердник О. В. Навколишнє середовище і здоров’я населення. О. В.Бердник, Л. В. Серих, В. Ю. Зайковська, Е. І. Парасадян. Гігієна населених міст. К.. 2001; 38(2): 408–418.
Голубець М. А. Плівка життя. М. А. Голубець. Л.: Поля; 1997.
Міщенко Л. В. Геоекологічний аудит техногенного впливу на довкілля та здоров’я населення (на прикладі регіону Покуття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. географ. наук. Л. В. Міщенко. Чернівці; 2003.
Нейко Є. М. Медико-геоекологічний аналіз стану довкілля як інструмент оцінки та контролю здоров'я населення. Є. М. Нейко Г. І. Рудько, Н. І. Смоляр Івано-Франківськ. Львів : ЕКОР; 2001.
Пащенко В. М. Основні поняття і проблеми еколого-географічних досліджень. В. М. Пащенко. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. 1994; 4: 8–16.
Фелленберг Г. Загрязнение природной среды. Введение в экологическую химию [переклад з німецької]. Г. Фелленберг. М. : Мир; 1997.
Шевченко В.А. Медико-географическое картографированиё территории Украины. В.А. Шевченко. Киев : Наук. думка; 1994.