ОСОБЛИВОСТІ ВІДПАДУ ДЕРЕВ У СОСНОВИХ ЛІСАХ ВНАСЛІДОК ХРОНІЧНОГО АЕРОТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ

Автор(и)

  • K. Miroshnik Інститут еволюційної екології НАН України
  • O. Tertichna Інститут агроекології і природокористування НААН
  • U. Slavgorodskaya Інститут агроекології і природокористування НААН
  • T. Kozynyatko Інститут агроекології і природокористування НААН

Анотація

Метою нашого дослідження було вивчення динаміки поточного відпаду дерев у соснових деревостанах Черкаського бору за 20 років, визначення структури поточного відпаду, відслідковування процесу переходу дерев до стадії всихаючих. Можливість відстежувати зміну кількісних описових показників лісових насаджень з часом дає змогу стаціонарний екологiчний профiль (з 5 постійних пробних площ, 200 дерев на кожній площі), закладений 1988 р. вiд приміських узлiсь углиб Черкаського бору у свіжому дубово-сосновому суборі. Це найбільший природний масив Pinus sylvestris L. у Лісостепу Правобережної України, ключовий елемент національної екомережі. На ліси Черкаського бору впливають фітотоксичні викиди Черкаської промислової агломерації (SO2, NOx, NHз, пил). Ураженість дерев визначали за категоріями стану, ступінь пошкодження насаджень встановлювали за середньозваженим індексом стану деревостану (Іс). Стан деревостанів порівнювали за відносним показником – «середньозваженим класом Крафта категорії стану» (СКК), запропонованим В.В. Лавровим. Цей показник відображає локалізацію зони пошкодження у деревному наметі. Чим ближчий він до I класу Крафта (домінанти), тим вищий рівень пошкодження. Величину поточного відпаду вираховували як суму дерев свіжого і старого сухостою, виражали через відсоток від загальної кількості дерев. Вивчали особливості дерев відпаду: розподіл загиблих насаджень за категоріями стану та діаметрами залежно від відстані до промзони. На відстані 10–16 км від промагломерації відпали дерева ІІ–ІІІ класів Крафта, тобто дерева основного, верхнього намету лісу, які є найкращими і здоровішими у лісовій екосистемі, що вказує на аеротехногенне їх пошкодження. З віддаленням від промагломерації розподіл дерев відпаду наближається до нормального. Повністю відсутні кореляційні зв’язки стану дерев з їх віком, хоча 20 років тому вони були тісними, що вказує на аеротехногенне пошкодження дерев та їх відпад. Отже, надмірне антропогенне навантаження на соснові насадження Черкаського бору призвело до спрощення природної структури і форми, порушило стійкість і резистентність лісової екосистеми, викликало патологічний відпад дерев. Санітарний стан соснових насаджень ЧБ за два десятиліття впливу фітотоксикантів погіршився з категорії ослаблених до сильно ослаблених.

Ключові слова: динаміка відпаду дерев, соснові ліси, аеротехногенний вплив, індекс стану деревостанів.

Посилання

Anuchin N. Lesnaya taksatsyya. N. Anuchyn. M.: Forest industry; 1982.

Kataev O. Survey forest pathology to study of insects tree trunks in conifers stands: train. manual. O. Kataev, B. Popovychev. St. Petersburg: SPbHLTA; 2001.

Khomyuk P. Features apostasy trees in forest types profiles A. Piasecki for the period 1992 to 2002. Scientific messenger UDLTU Forestry and Horticulture. Coll. Scientific-technical. works. 2005; 15(1): 14–20.

Lavrov V. Increase Stability forest ecosystems in conditions Cherkassy’s industrial agglomeration: Author. Thesis. ... k.b.n.: spec. 03.00.16 «Ecology». V. Lavrov. Dnepropetrovsk; 1994.

Lavrov V. The human impact on the forest of pine plantations Cherkasy. V. Lavrov, N. Miroshnyk. Bullet. of Kyiv Nat. T. Shevch. Univ.: Introduction and conservation of plant diversity. 2009; 22–24: 142–144.

Miroshnyk N. Impact aerotechnogenic pollution Cherkasy region on the state of forest ecosystems. Human Ecology. Coll. mat. VIII-th scientific – theor. conf., m. Zhytomyr (3 december 2014). Zhitomir: Izd. Expertise Centre Ukrekobiokon. 2014; 1: 74–78.

Mozolevskaya E. Survey Methods forest pathology focus of disease and vermin of tree trunks. E. Mozolevskaya, O. Kataev, Э. Sokolov. M.: Forest industry; 1984.

Recommendations to Increase Stability green plantations for technogenic air pollution SO2, NOx, NH3 in conditions forest steppe zones the USSR. P. Pasternak, V. Voron, V. Mazepa and others. Kharkiv: UkrNDILGA; 1987.

Sanitary rules in forests of Ukraine. Cabinet of Ministers of Ukraine; 27.07.1995 p.; № 555. C.: Сrop; 1995.

Shvydenko A. Generalization evaluation of growth and forests of tree mortality in Russia. A. Shvydenko, V. Venevskyy, S. Nylsson. Sustainable development of boreal forests: Proceedings VII conference. MAYBL. M.. 1997; 191–197.

Vorobev D. Methods typological forest of research. D. Vorobev. K.: Сrop; 1967.

Vorontsov A. Forest pathology. A. Vorontsov. M.: Forest industry; 1978.

Yanovskyy L. Typological article of Cherkassy Bor. L. Yanovskyy. lesnoe magazine. Pg .: Forestry journal. 1915; 6–7: 979–1007.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-31

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЯ