ECOLOGICAL AND COENOTIC CHARACTERISTIC OF CAREX DIOICA L. (CYPERACEAE JUSS.) IN UKRAINE
Abstract
The results of ecological and coenotical peculiarities of Carex dioica L. (Cyperaceae Juss.) in Ukraine are presented. It was found that the most typical ecotopes for this species are moderately flooded sedge-hipnum, sphagnous-sedge open or thin forest bogs, wetlands and floodplains, shores of lakes etc. The species belongs to ecological group of hemi-continentals, that defines its distribution both on the plain territory of Ukraine and in the highlands. As regards to main ecological factors (thermoregime, ombroregime and cryoregime) C. dioica is characterized by the stenotopic amplitude and belongs to the group of sub-microtherms, sub-ombrophytes and sub-cryophytes. Taking into consideration the edaphic characteristics of the habitats, the range of tolerance of C. dioica, compared to the climatic ones, is somewhat broader. It is mesotrophic species that can also occur on mesooligotrophic, oligomesotrophic and mesoeutrophic sites of bogs. This species is sub-heliophyte, therefore it is able to withstand a minor degree of shading determining its occurrence within forest habitat types. This sedge is hygrophyte, hemi-hydrocontrastophobe, growing on moist, slightly aerated, peat soils with pH=5,5-6,5, relatively poor on mineral nitrogen. C. dioica belongs to the group of hemi-carbonatophobes, but also it can be found within calciphilous communities. Based on the coenotic analysis, it was established that C. dioica belongs to the communities of 2 classes of vegetation (Scheuchzerio palustris-Caricetea nigrae Tüxen 1937, Oxycocco-Sphagnetea Br.-Bl. et Tüxen), 4 orders (Caricetalia davallianae Br.-Bl. 1949, Caricetalia nigrae Koch 1926 em. Br.-Bl. 1949, Scheuchzeritalia palustris Nordhagen 1936, Sphagnetalia magellanici Kästner et Flössner 1933), 6 unions (Caricion davallianae Klika 1934, Sphagno warnstorfii-Tomentypnion nitentis Dahl 1956, Caricion canescenti-nigrae Nordhagen 1937, Sphagno-Caricion canescentis Passarge (1964) 1978, Caricion lasіocarpae Vanden Berghen in Lebrun et al. 1949, Sphagnion magellanici Kästner et Flössner 1933) and 7 associations (Valeriano dioicae-Caricetum davallianae (Kuhn 1937) Moravec in Moravec et Rybníčková 1964, Meniantho trifoliatae-Sphagnetum teretis Warén 1926, Caricetum nigrae Braun 1915, Sphagno recurvi-Caricetum rostratae Steffen 1931, Sphagno recurvi-Caricetum lasiocarpae Zólyomi 1931, Drepanoclado revolventis-Caricetum lasiocarpae (Koch 1926) Rybníček 1984, Sphagno-Pinetum sylvestris Kobendza 1930). Coenotic optimum of the species is observed within Drepanoclado revolventis-Caricetum lasiocarpae and Sphagno recurvi-Caricetum lasiocarpae associations. Weakening of C. dioica coenotic position is observed within forest-bog communities and under the influence of the successions, passing in different directions (eutrophycation of the communities, formation of meadow ecotopes etc.), induced by the changes of hydrological regime, causing futher full displacement of this species.
Keywords: Carex dioica L., ecology, coenology, Ukraine.
References
Алексеев Ю.Е. Осоки (морфология, биология, онтогенез, эволюция). М.: Аргус; 1996.
Алексеев Ю.Е. Абрамова Л.И. Осока двудомная. Биологическая флора Московской области: сборник. под ред. Т.А. Работнова. М.: Изд-во МГУ. 1980; 6: 177-180.
Андрієнко Т.Л. Рідкісні бореальні види на рівнині України. наук. ред. В.В. Прототопова. К.: Фітосоціоцентр; 2010.
Андрiєнко Т.Л., Прядко О.I. Поширення i еколого-ценотичнi особливостi Carex dioica L. та C. chordorrhiza Ehrh. на Українi. Укр. ботан. журн. 1980; 37(3): 7-10.
Андрієнко Т.Л., Прядко О.І. Carex dioica L. – осока дводомна. Червона книга України. Рослинний світ. за ред. Я.П. Дідуха. К.: Глобалконсалтинг; 2009.
Андриенко Т.Л., Попович С.Ю., Прядко Е.И. Находки на Словечанско-Овручской возвышенности (Украинское Полесье). Бот. журн. 1984; 69(7): 958-962.
Бойко М.Ф. Чекліст мохоподібних України. Херсон: Айлант; 2008.
Брадис Е.М. Растительный покров болот как показатель их типа по условиям питания. Основные принципы изучения болотных биогеоценозов. Л.: Наука. 1972; 29-38.
Григора І.М. Еколого-ценотичні особливості сосново-бобівниково-сфагнових угруповань Українського Полісся. Укр. ботан. журн. 1985; 42(5): 56-61.
Данилик І.М., Борсукевич Л.М., Сосновська С.В. Унікальна популяція Carex dioica (Cyperaceae) у високогір’ї Свидовця (Українські Карпати). Укр. ботан. журн. 2014; 71(2): 209-213.
Дідух Я.П. Основи біоіндикації. К.: Наук. думка; 2012.
Егорова Т.В. Осоки СРСР. Виды подрода Vignea. М.: Наука; 1966.
Егорова Т.В. Сем. Cyperaceae Juss. – Осоковые. Определитель растений Средней Азии. Ташкент. 1976; 5: 6-98.
Егорова Т.В. Осоки (Carex L.) России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР). отв. pед. А.Л. Тахтаджян. СПб.: Санкт-Петербургская государственная химико-фармацевтическая академия; Сент-Луис: Миссурийський ботанический сад; 1999.
Екофлора України. Я.П. Дідух, П.Г. Плюта, В.В. Прототопова та ін.. відпов. ред. Я.П. Дідух. К.: Фітосоціоцентр. 2000; 1: 284 с.
Зеров Д.К. Болота УРСР. Рослинність і стратиграфія. К.: Вид-во АН УРСР; 1938.
Лукаш О.В. Еколого-ценотична приуроченість видів родини Cyperacecae Juss. на Східному Поліссі. Укр. ботан. журн. 2008; 65(2): 198-209.
Лукаш А.В., Андриенко Т.Л. Редкие и охраняемые растения Полесья (Польша, Беларусь, Украина, Россия). К.: Фитосоциоцентр; 2011.
Малышев Л.И. Carex L. Осока. Флора Сибири. Новосибирск: Наука. 1990; 3: 35-170.
Смык Г.К., Бортняк Н.Н. Флористические находки на Словечанско-Овруцком кряже. Бот. журн. 1984; 69(8): 1096-1099.
Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств. СПб.: Мир и семья; 1995.
Bernard J. M. Life history and vegetative reproduction in Carex. Can. J. Bot. 1990; 68(7): 1441-1448.
Borsukevych L., Sosnovska S. Plant communities with Carex dioica L. in Ukraine. Vegetation patterns and their underlying processes: Abstracts of 56th Symposium of the International Association for Vegetation Science (26-30 June 2013, Tartu, Estonia). Tartu; 2013.
Chater A.O. Carex L.. Flora Europea. T.G. Tutin, V.H. Heywood, N.A. Burges et al. (eds.). Cambridge. 1980; 5: 290-323.
Dierschke H. Pfhlazensoziologie: Grundlagen und Methoden. Stuttgart: Ulmer; 1994.
Kochur A., Kozak M., Nikel A. Turzyca dwupienna – Carex dioica L.. Czerwona Księga Karpat Polskich. Rośliny naczyniowe. Z. Mirek, H. Piękoś-Mirkowa (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera PAN. 2008; 510-511.
Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN; 2002.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular Plants of Ukraine. A Nomenclatural Checklist. Kiev: M. G. Kholodny Institute of Botany NAS of Ukraine; 1999.
Rastlinné spoločenstvá Slovenska. 3. Vegetácia mocradí. M. Valachovič (ed.). Bratislava: Veda; 2001.
Sosnovska S., Danylyk I., Serednytska S. Distribution of the subgenus Psyllophora (Degl.) Peterm. (Carex L.) in Ukraine. Biodiv. Res. Conserv. 2013; 29: 35–42.
Starr J.R., Harris S.A., Simpson D.A. Phylogeny of the unispicate taxa in Cyperaceae tribe Cariceae I: generic relationships and evolutionary scenarios. Syst. Bot. 2008; 29: 528-544.
Vegetace České republiky. 3. Vodní a mokřadní vegetace. Vyd. 1. M. Chytrý (ed.). Praha: Academia; 2011.
