Біоморфологічна структура флори городищ Нижнього Придніпров’я

Анотація

В статті наводиться біоморфологічний аналіз флори вісімнадцяти городищ Нижнього Придніпров’я, що виступають потенційними «островами» степового біорізноманіття. Результати аналізу біоморф досліджуваної флори представлені відповідно до найбільш вживаних лінійних систем життєвих форм: за К. Ранкуієром та за В.М. Голубєвим. Окрім основної біоморфи були враховані такі ознаки як: кратність плодоношення, основні типи вегетації, тип підземних пагонів, тип надземних пагонів, тип кореневої системи. Встановлено, що в загальному спектрі життєвих форм досліджуваної флори переважає фракція трав’янистих рослин (455 видів або 86,8 % від загальної кількості), в межах якої багаторічники складають більшість (259 видів або 49,4 %). Другу та третю групу посідають однорічники (148 видів або 28,2 % від загальної кількості) та малорічники (48 видів або 9,2 % від загальної кількості) відповідно. За кратністю плодоношення вагомою є участь полікарпіків (328 видів;62,6 %), зі свого богу, висока доля трав’янистих монокарпіків (196 видів; 37,4 %) може бути пояснена, інвазією адвентивних видів з сусідніх до городищ сільськогосподарських полів та населених пунктів, що більшою мірою представляють саме цю групу. За типом вегетації, літньозелені види представляють майже половину від загального списку флори (231 вид), їм трохи поступається група літньо-зимньозелених рослин, що репрезентована 168 видами або 32 %. За типом надземних пагонів переважання відводиться напіврозетковим видам (276 видів; 52,7 %), а за типом підземних пагонів - каудексовим (201 вид; 38,4 %) та рослинам без кореневищ (196; 37,4 %). В цілому біоморфологічна структура флори городищ виявилась досить типовою як для флор степової зони, так й флор Голарктики загалом, про що свідчить переважання у відповідних спектрах багаторічних трав’янистих рослин, гемікриптофітів, полікарпіків, рослин з каудексовим типом підземних пагонів та стрижневим типом кореневої системи. Трансформація зонального спектру у наслідок антропогенного впливу проявляється у значному відсотку дерев, однорічників, монокарпіків та видів безкореневищної структури.