ВПЛИВ МОНОКУЛЬТУР ТА КОМБІНОВАНОГО ПРЕПАРАТУ ВОДОРОСТЕЙ НА ВИЖИВАНІСТЬ НАУПЛІЙ АРТЕМІЇ

Анотація

Утримання живих кормів в автогодівницях супроводжується голодуванням кормових організмів, внаслідок чого вони втрачають свою поживну цінність і, навіть, гинуть. Виходом з даної ситуації може бути сумісне утримання науплій артемії та їх кормових об’єктів – мікроводоростей. Відповідно було проаналізовано вплив монокультур трьох видів мікроводоростей (Desmodesmus armatus, Chlorella vulgaris, Dunaliella salina) та альгопрепарату AlgaMac Protein Plus на виживаність науплій артемії. Показано, що найнижчі показники смертності артемії спостерігали при її сумісному культивуванні з монокультурою хлорели. Використання альгопрепарату AlgaMac Protein Plus забезпечило істотне зниження показників смертності науплій артемії станом на 12 годину культивування. Розмір клітин досліджуваних видів водоростей є ключовим моментом при їх використанні як кормового об'єкта для артемії. Максимальний діаметр клітин хлорели досягає 10 мкм. Клітини мікроводорості D. armatus – одноядерні, автоспорові, кокоїдні. Їх розміри становлять 10-20 мкм в довжину; 3,5-8 мкм завширшки. Проте, десмодесмус окрім поодиноких клітин формує конгломерати по 2-4 клітини, що ускладнює його захоплення артемією. Водорості роду Dunaliella є елементом природної кормової бази для артемії у солоних та гіперсолоних озерах. Незважаючи на те, що дана водорость інтенсивно виїдається дорослою артемією, для її ранніх стадій Dunaliella залишається практично недоступною, оскільки має достатньо крупні клітини грушевидної форми довжиною до 25 мкм та шириною від 4 до 10 мкм. Початкова довжина науплій після викльову була близько 551 мкм. У контрольній групі через 24 год цей показник збільшився до 625 мкм. У дослідних –при насиченні Dunaliella salina розмір становив 617 мкм, Chlorella vulgaris – 611 мкм. Найменшими розмірами володіли науплії, які культивували сумісно з Desmodesmus armatus – 608 мкм.