ЖИВЛЕННЯ МОЛОДІ ПРОМИСЛОВОЇ ІХТІОФАУНИ ДНІПРОВСЬКО-БУЗЬКОЇ ГИРЛОВОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2017.02.219Ключові слова:
Дніпровсько-Бузька гирлова система, цьоголітки, спектр живлення, кормова грудка, інтенсивність живленняАнотація
Живлення риб є однією з головних складових пізнання процесу формування ресурсної бази промислу Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Головною метою проведеного дослідження було вивчення якісного складу кормових раціонів цьоголіток основних промислових риб. Науково-дослідні роботи проведені відповідно до загальновизнаних у практиці іхтіологічних і трофологічних досліджень методик і керівництв. Дослідження показали, що в якісній структурі споживаних молоддю промислових риб кормів фіксувалися організми зоопланктону, зообентосу, а також фітопланктон і детрит. У складі зоопланктону найбільше часто реєструвалося 23 таксона, серед яких 10 видів Rotatoria 8 видів Cladocera і 5 видів Copepoda. Зообентос був представлений 8 систематичними групами, серед яких домінуючими виступали Chironomidae, Mysidacea, Gammaridae. Просторовий аналіз показав, що якісна структура кормових грудок досліджених риб відрізнялася незначно. Найбільш широким спектр живлення відзначений у цьоголіток ляща і плоскирки. При інтенсивності живлення 47-610/000 молодь ляща більшу перевагу віддавала Cladocera – 58,49±0,32-65,62±0,29% маси кормової грудки. У складі поживи цьоголіток тюльки домінували зоопланктонні організми (Cladocera – до 48,62±0,25%; Copepoda – до 33,49±0,18%; Rotatoria – до 19,28±0,11% маси кормової грудки). При цьому споживання Mysidacea було найвищим серед проаналізованих видів – до 27,77±0,13%. Основною поживою цьоголіток тарані в пониззі Дніпра були Cladocera – 41,25±0,32% і Chironomidae – 32,72±0,09% маси кормової грудки. Найбільше інтенсивно живилися цьоголітки сріблястого карася в пониззі Дніпра (1120/000) і тюльки в Дніпровському лимані (1020/000). Таким чином, основною поживою молоді промислових риб дослідженої акваторії виступають організми зоопланктону. Якісна структура утилізованого зоопланктону значною мірою залежить від району гирлової системи і видової належності споживача. Більшою інтенсивністю живлення відрізнялися цьоголітки сріблястого карася і тюльки, які за нашого часу суттєво збільшили свою чисельність. Ситуація, що склалася вимагає подальшого вивчення і аналізу трофічних взаємин промислової іхтіофауни регіону.
Ключові слова: Дніпровсько-Бузька гирлова система, цьоголітки, спектр живлення, кормова грудка, інтенсивність живлення.
Посилання
Ambroz A.I. Ryibyi Dnepra, Yuzhnogo Buga i Dneprovsko-Bugskogo limana. K.: AN USSR; 1956.
Borutskiy E.V. Metodicheskoe posobie po izucheniyu pitaniya i pischevyih otnosheniy ryib v estestvennyih usloviyah. M.: Nauka; 1974.
Bugay K.S. Razmnozhenie ryib v nizovyah Dnepra. K.: Naukova dumka; 1977.
Vladimirov V.I., Suhoyvan P.G., Bugay K.S. Razmnozhenie ryib v usloviyah zaregulirovannogo stoka reki (na primere Dnepra). K.: AN USSR; 1963.
Zhukinskiy V.N., Zhuravleva L.A., Ivanov A.I. i dr. Dneprovsko-Bugskaya estuarnaya ekosistema. K.: Naukova dumka; 1989.
Kuderskiy L.A. Vliyanie gidrostroitelstva na ryibnoe hozyaystvo. Ryibohozyaystvennoe osvoenie vodohranilisch Sibiri. Izvestiya GosNIORH. 1977; 115: 4–15.
Melnichuk G.L. Metodicheskie rekomendatsii po primeneniyu sovremennyih metodov izucheniya pitaniya ryib i rascheta ryibnoy produktsii po kormovoy baze v estestvennyih vodoemah. L.: GosNIORH; 1982.
Metodika zboru i obrobki ihtiologichnih i gidrobiologichnih materialiv z metoyu viznachennya limitiv promislovogo viluchennya rib z velikih vodoshovisch i limaniv Ukrayini: Zatv. nakazom Derzhkomribgospu Ukrainy № 166 від 15.12.98. Київ; 1998.
Pavlov P.I. Sovremennoe sostoyanie zapasov promyislovyih ryib Nizhnego Dnepra i Dneprovsko-Bugskogo limana i ih ohrana. M.: Agropromizdat; 1964.
Pravotorov B.I., Sarkisyan V.I., Gorbonos V.N. i dr. Ulovyi i sovremennoe sostoyanie promyislovyih ryib Dneprovsko-Bugskoy ustevoy. Ryibnoe hozyaystvo Ukrainyi. 2005; 5(40): 15–18.
Spiropulo Z.I. Pitanie i pischevyie vzaimootnosheniya molodi promyislovyih ryib v nizovyah Dnepra. Ryibnoe hozyaystvo. K.: Urozhay. 1981; 32: 58–62.
Shevchenko P.G., Koval M.V., KolesnIkov V.M. ta insh. Viznachennya koefitsientiv ulovistostI kontrolnih znaryad lovu tyulki ta molodI rib u vodoshovischah DnIpra. Ribne gospodarstvo. K.: Urozhay. 1990; 47: 42–44.
Sherman I.M., KutIschev P.S. ekologiya zhivlennya ta harchovi vzaemovidnosini promislovih koropovih Dniprovskogo limanu. Kherson: Grin D.S.; 2013.
Sherman I.M., Pelih V.G. Genezis transformatsiyi ihtiofauni pislya zaregulyuvannya stoku richkovih sistem i utvorennya vodoshovisch. Ribogospodarska nauka Ukrayini. 2009; 2: 39–42.
