Вплив компонентів бурового розчину на довкілля та напрями його зменшення

Анотація

Розглянуто проблему наслідків розробки нафтових свердловин з екологічної точки зору. Проаналізовані технічні та біологічні аспекти впливу складових бурових розчинів, що використовуються у процесі нафтовидобутку, на біотичне та абіотичне середовище. Описано методи збереження чистоти водойм та ґрунту при експлуатації свердловин та запобігання потрапляння забруднювачів у довкілля. Виявлено можливий вплив токсичних сполук бурового розчину на живі організми, зокрема рослини. Охарактеризовано компоненти бурових розчинів різних типів, які відрізняються рівнем екологічної небезпеки. Найменший рівень загрози для безпеки довкілля притаманний глинистому типу бурового розчину, а полімер-калієвий буровий розчин характеризується найвищим потенційно небезпечним впливом на біоту. Незважаючи на приналежність до третього класу помірно-небезпечних речовин, встановлено найвищий деструктивний вплив на довкілля солей натрію, кальцію та хлоридів як компонентів бурових розчинів. Засолення ґрунту найбільш згубно впливає на рослини, оскільки порушується осмотична рівновага у системі «ґрунт-рослина», порушується транспорт органогенних елементів по рослині, зменшується доступність вологи та мінеральних речовин. Підвищення показника рН ґрунту через потрапляння у нього гідроксидів кальцію і натрію як компонентів бурових розчинів несприятливо впливає на ріст та розвиток рослин. Відзначено стійкість деяких груп рослин до впливу компонентів бурових розчинів та здатність фітооб’єктів протидіяти стресовому впливові. Галофіти є добре пристосовані до зростання в умовах надмірного засолення ґрунту завдяки особливим метаболічним та структурним особливостям організації. Невеликий вміст нафти у бурових розчинах може потрапляти у довкілля та, накопичуючись у водному та ґрунтовому середовищі, призводити до низки деструктивних процесів у живих системах. Чутливі до нафтового забруднення рослини реагують зниженням ростових процесів, посиленням катаболічних процесів, зниженням асиміляційної функції. З метою мінімізації негативного впливу хімічних речовин на довкілля територій нафтовидобутку необхідно застосовувати комплексний підхід, що передбачає поєднання технічних аспектів захисту від забруднення з ефективними біологічними методами. Актуальним завданням сучасної екологічної науки є пошук стійких до нафтового забруднення видів рослин, які ефективно здатні перетворювати токсичні нафтопродукти до безпечних для біоти сполук. Запропоновано технологічні рекомендації для запобігання забрудненню довкілля буровим розчинами, а також фіторекультиваційні способи боротьби з уже забрудненими екосистемами.