Ріст і розвиток рослин Аsphodeline lutea Rchb. в культурі

Анотація

Метою даної роботи було дослідити онтоморфогенез Asphodeline lutea (L.) Reichenb (рідкісного для України середземноморського виду рослин) в культурі, проаналізувати особливості і описати рослини у різних вікових станах та послідовність їх проходження особинами за межами природного ареалу у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). У статті наведено детальні морфологічні описи рослин у різних вікових станах. Рослини вивчали у культурі. Спостереження проводили протягом 5 років (2014 - 2019 рр.). Ріст і розвиток особин у даній статті розглядаються як складові онтогенетичних змін рослин у межах великого життєвого циклу. Онтоморфогенез вивчали загальноприйнятими методами. Для опису ступеня онтогенетичного розвитку особин використано терміни «віковий стан» та «віковий період». Виділяли також окремі етапи морфогенезу особин в межах вікового стану (онтоморфи), котрі визначали ступінь розвитку-деградації рослин. Оскільки A. lutea. є видом, внесеним до Червоної книги України (2009), то особини після досліджень висаджували в ґрунт для подальшого росту. В результаті встановлено, що рослини A. lutea в умовах культури проходять чотири періоди онтоморфогенезу та вісім вікових станів. Рослини щорічно цвітуть, утворюють насіння та дають самосів. У результаті спостережень за особинами встановлено, що рослини A. lutea є посухостійкими та зимостійкими в умовах м. Києва, а їх річний цикл розвитку узгоджується із сезонними кліматичними коливаннями. Asphodeline lutea багаторічна коротко кореневищна трав’яниста рослина з монокарпічними генеративними пагонами, вегетативно рухлива. Підземна частина представлена кореневищем з бруньками поновлення та запасаючими коренями. Вегетативне відновлення відбувається з бруньок, розташованих підземно. Прегенеративний період триває 4 і більше років. Стани проростків та ювенільний формуються за один період вегетації. За ступенем розвитку ювенільні та іматурні рослини розділено на онтоморфотипи. Така диференціація зумовлює можливість поліваріантності розвитку у особин. Нами відзначено, що віргінільні особини можуть бути представлені як окремим пагоном так і клоном, утвореним внаслідок «кущення». У генеративному періоді для A. lutea характерне подальше вегетативне розростання, яке з успіхом використовується для штучного вегетативного розмноження цих рослин в культурі. Утворення субсенільних і сенільних рослин є наслідком тривалого вирощування на одному місці або стресових випадків. У постгенеративному періоді онтогенезу для збереження рослин в культурі необхідним є їх «омолодження» шляхом поділу та розсадки клонів на нове місце. У зв’язку із біологічними особливостями виду, обстеження рослин для дослідження онтогенетичної структури ценопопуляцій найкраще здійснювати під час цвітіння, оскільки у пізніші строки надземна частина ювенільних особин вже може бути відсутня, що вплине на оцінку вікового спектру популяції.