Аспекти використання окремих енергетичних культур

Анотація

У роботі проаналізувано деякі аспекти використання окремих енергетичних культур: Miscanthus x giganteus J.M. Greef et Deuter ex Hodkinson et Renvoize, Panicum virgatum L., Sorghum saccharatum (L.) Pers. (Switchgrass). Визначено вміст мінеральних елементів (Калію, Натрію, Кальцію) в біомасі надземної частини енергетичних культур та ґрунті після їх вирощування. Для порівняння відбирали ґрунти перелогу, ділянок, де вирощувалися багаторічні злакові трави (контрольні ділянки) та зернові сільськогосподарські культури. Проби ґрунту відбирали на ділянці 10×10 м з двох рівнів орного шару глибиною: 0 – 20 і 20 – 40 см. Оцінено виніс енергетичними культурами вказаних мінеральних елементів за коефіцієнтом біологічного поглинання (КБП). Визначено вміст золи в біомасі досліджених енергокультур. Апробовано методику саморобного виготовлення пелетів без використання будь-яких зв’язувальних речовин з біомаси досліджених енергетичних культур. Механічну міцність пелетів вимірювали за допомогою фіксації зусилля, необхідного для руйнування (зламу) пелетів. Отримані результати приводили до площі зламу пелету, визначаючи відношення показника сили до площі зламу. Вміст валових форм аналізованих елементів у ґрунті та біомасі енергетичних культур визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії, вміст золи встановлювали, обчислюючи масу залишку після повільного озолення проби у муфельній печі. Встановлено, що всі досліджені енергетичні культури менше виносять Натрій і Калій з ґрунту, ніж Кальцій. Більший винос Калію здійснює S. saccharatum, а Кальцію – P. virgatum. Показано, що біомаса надземної частини міскантусу та проса характеризується більшою зольністю порівняно з сорго цукровим, що пояснюється значною часткою листяної маси. Виявлено, що для всіх досліджених енергетичних культур механічна міцність пелетів, виготовлених з листя менша порівняно зі стебловою частиною. За природними клейкими властивостями сировини досліджені енергетичні культури можна розмістити у наступний спадний ряд: Sorghum saccharatum (L.) Pers.) → Miscanthus sp. → Panicum virgatum L. Оцінено виніс енергетичними культурами вказаних мінеральних елементів за коефіцієнтом біологічного поглинання (КБП). Визначено вміст золи в біомасі досліджених енергокультур. Апробовано методику саморобного виготовлення пелетів без використання будь-яких зв’язувальних речовин з біомаси досліджених енергетичних культур. Механічну міцність пелетів вимірювали за допомогою фіксації зусилля, необхідного для руйнування (зламу) пелетів. Отримані результати приводили до площі зламу пелету, визначаючи відношення показника сили до площі зламу. Вміст валових форм аналізованих елементів у ґрунті та біомасі енергетичних культур визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії, вміст золи встановлювали, обчислюючи масу залишку після повільного озолення проби у муфельній печі. Встановлено, що всі досліджені енергетичні культури менше виносять Натрій і Калій з ґрунту, ніж Кальцій. Більший винос Калію здійснює S. saccharatum, а Кальцію – P. virgatum. Показано, що біомаса надземної частини міскантусу та проса характеризується більшою зольністю порівняно з сорго цукровим,  що пояснюється значною часткою листяної маси. Виявлено, що для всіх досліджених енергетичних культур механічна міцність пелетів, виготовлених з листя менша порівняно зі стебловою частиною. За природними клейкими властивостями сировини досліджені енергетичні культури можна розмістити у наступний спадний ряд: Sorghum saccharatum (L.) Pers.) → Miscanthus sp. → Panicum virgatum L.