ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДОЙМ ЗА ВИДОВИМ СКЛА-ДОМ ЗООПЛАНКТОНУ ТА ФІТОПЛАНКТОНУ

Автор(и)

  • М.О. Захаренко Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • І.М. Курбатова Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • В.М. Поляковський Національний університет біоресурсів і природокористування України

Ключові слова:

стави, хімічний склад води, макрофіти, зоопланктон, фітопланктон, стічні води

Анотація

Подано результати досліджень макрофітів, зоопланктону і фітопланктону та хімічного складу води забрудненого стічними водами тваринницького підприємства та умовно чистого ставу. Встановлено, зміни хімічного складу води після потрапляння у водойму стічних вод тваринницького підприємства внаслідок підвищення концентрації мінерального та амонійного азоту, іонів натрію, зниження вмісту іонів кальцію і магнію та гідрокарбонат-іонів, за сталих значень показника рН, загальної мінералізації, іонів калію, хлоридів та сульфатів. Став забруднений стічними водами порівняно з умовно чистою водоймою характеризувався інтенсивним розвитком вищих водяних рослин, меншою кількістю видів зоопланктону, а його чисельність та біомаса зазнавали змін  за рахунок  зменшення чисельності коловерток (Rotatoria) і збільшення  на окремих ділянках водойми кількості гіллястовусих (Сladocera) і веслоногих (Copepoda) ракоподібних. Дослідженнями видового складу, чисельності і біомаси фітопланктону ставу забрудненому стічними водами тваринницького підприємства встановлено переважання у водоймі евгленових водоростей над іншими видами, значне збільшення за чисельністю частки синьо-зелених (Cyanophyta), а за біомасою – діатомових (Bacillariophyta) водоростей, наявність дрібноклітинних джгутиконосців з відділу криптофітових та бактеріально-грибкових скупчень на відміну від умовно чистої водойми. Зроблено висновок про доцільність використання видового складу фіто- і зоопланктону, а також окремих показників хімічного складу води в якості критеріїв оцінки екологічного стану ставів розміщених в зоні діяльності тваринницьких підприємств при забруднені стічними водами.

Посилання

Алимов С. І. Екологічні зміни водних екосистем при антропогенних навантаженнях: Наукове ви-дання. Харків: Оберіг, 2010. 360 с.

Афанасьев С. А., Карпова Г. А., Панькова Н. Г. та ін. Макрофиты и донная фауна водоемов устьевой области р. Вита. Гидробиологический журнал. 2001; 37 (2): 26–35.

Афанасьев С. О. Проблеми і розвиток досліджень екологічного стану гідроекосистем України в ас-пекті імплементації директив ЄС в галузі довкілля. Гідробіологічний журнал. 2018; 54 (6): 3–18.

Громова Ю. Ф., Триліс В. В. Зоопланктон гирлової ділянки р. Віта та його енергетичний баланс. Гід-робіологічний журнал. 2017; 53 (2): 45–55.

Зуб Л. Н. Видовое разнообразие высших водных растений городских водоемов как показатель ка-чества воды. Гидробиологический журнал. 2018; 54 (6): 47–57.

Іванова О. В., Захаренко М. О. Санітарно-гігієнічна оцінка стоків тваринницьких підприємств. Ветери-нарна біотехнологія. 2010; 17: 82–87.

Клоченко П. Д., Царенко П. М. Фітопланктон як показник екологічного стану Китаївських ставків. Гідробіологічний журнал. 2007; 107: 66–72.

Клоченко П. Д., Шевченко Т. Ф., Ліліцька Г. Г. та ін. Фітопланктон водойм із різним ступенем антропо-генного забруднення. Гідробіологічний журнал. 2020; 56 (1): 15–33.

Клоченко П. Д., Шевченко Т. Ф., Горбунова З. Н. Фітоепіфітон як індикатор стану водойм Націона-льного природного парку Голосіївський (Україна). Гідробіологічний журнал. 2022; 58 (2): 32–44.

Кравцова О. В., Щербак В. І. Методологія оцінки впливу антропогенних факторів на фітопланктон водойм урбанізованих територій. Гідробіологіч-ний журнал. 2020; 56 (3): 3–15.

Кулаков В. Д., Макушенко М. Е., Верещагина Е. А. Влияние сброса подогретых вод на зоопланктон разнотипных водоемов. Гідробірологічний жур-нал. 2018; 54 (1): 64–79.

Курбатова І. М., Захаренко М. О., Іванова О. В. Антибактеріальні препарати, антигельмінтики та гормони продуктів життєдіяльності свиней. Агрое-кологічний журнал. 2017; 3: 122–128.

Курбатова І. М., Захаренко М. О., Чепіль Л. В.Оцінка токсичної дії нандролону і альбендазолу на риб за морфологічними показниками крові. Science Rise: Biological Science. 2018; 1 (10): 4–8.

Незбрицкая И. Н., Курейшевич А. В., Яровой А. А. Особенности влияния небелкового азота на функ-ционирование некоторых видов Cyanoprokariota, Chlorophyta и Euglenophyta. Гидробиологический журнал. 2018; 56 (6): 73–88.

Лакин Г. Ф. Биометрия. М.: Высшая школа, 1990. 352 с.

Медведь В. А., Горбунова З. Н., Борисова Е. В. Рост пресноводных водорослей в условиях влия-ния растворенных органических соединений. Ги-дробиологический журнал. 2017; 53 (5): 74–88.

Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / За редакцією В.Д. Романенка. К.: Логос, 2006. 408 с.

Набиванець Б. Й., Осадчий В. І., Осадча В. М. та ін. Аналітична хімія поверхневих вод. К.: Наукова думка, 2007. 455 с.

Перелік гранично-допустимих концентрацій і орі-єнтовно безпечних речовин для води рибогоспо-дарських водойм. М.: Медінар, 1995. 220 с.

Протасов О. О., Силаєва А. А., Новосьолова Т. М., Узунов Й. І. Оцінка екологічного потенціалу вод-них техноекосистем на основі компаративного підходу. Гідробіологічний журнал. 2020; 56 (1): 75–84.

Романенко В. Д., Крот Ю. Г., Леконцева Т. И. та ін. Особенности структурной организации фито- и зоопланктона при экстремально высоком содер-жании неорганических соединений азота в воде. Гідробіологічний журнал. 2017; 53 (3): 3–16.

Філіпова О. О. Особливості стоку зоопланктону в гирловій ділянці р. Віта. Наук. Запис. Терноп. пед. у-ту, Сер. Біологія. 2015; 3–4: 652–660.

Триліс В. В., Середа Т. М., Савицький О. Л. Над-ходження органічних речовин у річкову систему (на прикладі модельної ділянки р. Віта). Наук. За-пис. Терноп. пед. у-ту, Сер. Біологія. 2015; 3–4: 648–651.

Щербак В. І., Кравцова О. В., Лінчук М. І. Оцінка впливу підвищених концентрацій сполук азоту на різноманіття фітопланктону ставів дендропарку Олесандрія (м. Біла Церква, Україна). Гідробіоло-гічний журнал. 2017; 53 (5): 19–33.

Gulkowska. A., Leung, H.W., Yamashita, N. Removal of antibiotics from wastewater by sewage treatment facilities in Hong Kong and Sheuzhen, China. Water research. 2008; 42 (1-2): 395–403. https://doi.org/10.1016/j.watres.2007.07.031.

Hou J., Wan W.N., Mao D.Q., et al. Occurrence and distribution of sulfonamides, tetracyclines, quinolones, macrolides and nitrofurans in livestock manare and amended soil of Northern China. Environmental Science Pollution Research. 2015; 22: 4545–4554. https://doi.org/10.1007/s11356-014-3632-y.

Kurbatova I. M.,. Yevtushenko M. Yu , Zakharenko M. O., et al. Activity of Enzymes of Blood Plasma of Carp (Cyprinus carpio) under Albendazole Impact. Hydrobiological Journal. 2018; 54 (4): 72–77.

Kurbatova I. M., Zakharenko M. O., Chepil L. V. Effect of chlortetracycline, nandrolone, and albendazole on fractional composition of carp serum proteins. Ukrainian Journal of Ecology. 2018; 8 (1): 57–63.

Sreekala G., Raghuprasad S., Bela Zutshi G. Biochemical markers and histopathology of the target tissues of Labeo rohita reared in freshwater lakes of Bangalore Karnataka. India Jornal of Research in Environmental Science and toxicology. 2013; 2 (2): 34–43.

Yasojima Makoto, Kobayashi Yoshikazy, Nakacva Norihide, et al. Behavior of Human Antibiotics in Wastewater Treatment Plants. Environmental Engineering Research. 2005; 42 (20): 357–368. https://doi.org/10.11532/proes1992.42.357

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-07

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЯ