ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ БЕЗПЕКОЮ ПРОДУКЦІЇ ТА РОЗВИТКОМ БІОТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-БІОТЕХНОЛОГІВ

Анотація

Людство з давніх давен використовує у своєму повсякденному житті біотехнології, основані на процесах бродіння. На сьогодні спектр їх надзвичайно урізноманітнився як за рахунок отримання нових, більш перспективних збудників цих процесів, так і за рахунок появи нових сучасних напрямків розвитку. Одними з найважливіших серед цих напрямків є використання біотехнологій для отримання продуктів харчування та у медичній сфері, і тут одразу постає питання про ступінь безпечності продуктів такої діяльності. У зв’язку з цим розроблена та постійно переглядається й оновлюється база нормативної документації, що регламентує діяльність підприємств у сфері досягнення безпечності продукції та послуг, наданих ними.

Із розвитком світової торгівлі спостерігається активізація діяльності державних інституцій у напрямку гармонізації наявної законодавчої бази із міжнародними вимогами, що є характерною рисою і для незалежної України. Значні зусилля в нашій державі направлені на перегляд наявних діючих стандартів, розробку і впровадження нових, а також шляхів підтвердження безпечності продукції, отриманої на базі використання сучасних біотехнологій.

У роки незалежності спочатку активно впроваджувалася норма, в основу якої були покладені вимоги щодо проведення обов’язкової та, за бажанням, добровільної сертифікації. Це призвело не тільки до досягнення відповідності новим вимогам про безпечність харчової продукції, але й до суттєвого покращення її якості. Паралельно, однак, розвивалася й інша ситуація – швидкий розвиток біотехнологій призводив до невідповідності наявної нормативної документації до вимог щодо її виробництва. Це являло собою суттєву перепону для розвитку торгівельних відносин, що особливо гостро відчувалося при виході українського виробника на міжнародний ринок, оскільки його продукція далеко не завжди була конкурентноспроможною.

Сьогодні у світі панує практика декларування виробником дотримання заявленим вимогам безпечності харчової продукції. Так, замість обов’язкової та добровільної сертифікації, на міжнародному ринку пред’являються вимоги щодо наявності на неї декларації про відповідність, яку надає сам виробник, або сертифікату відповідності, виданого органом із сертифікації після проведення перевірки фаховими аудиторами та випробувань продукції, проведеними на відповідність вимогам діючих стандартів акредитованими в НААУ випробувальними лабораторіями. Єдиною загальновизнаною міжнародними організаціями науково обґрунтованою системою управління безпечністю харчової продукції є система НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points), яка ідентифікує, оцінює і контролює визначальні для безпечності харчових продуктів небезпечні фактори. На сьогодні її впровадження є обов’язковим на всіх підприємствах харчової галузі України. Враховуючи вимоги часу і потреби суспільства, є зрозумілим, що успішність її впровадження значною мірою залежить і від якості підготовки молодих фахівців, яка забезпечується за рахунок синтезу знань, отриманих ними під час опанування теоретичних і практичних навчальних курсів