ПОРОДНИЙ СКЛАД СІМЕЙ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ (APIS MELLIFERA L.) НА ПАСІКАХ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2023.01.070Ключові слова:
гібридизація, біорізноманіття, морфометрія, генетичний поліморфізм, Apis mellifera, HymenopteraАнотація
Сучасні породи медоносної бджоли сформувались на основі локальних природних підвидів. Завдяки цьому аборигенні бджоли краще адаптовані до місцевих кліматичних умов та в меншій мірі підлягають сукупній дії негативних факторів, які призводять до вимирання колоній. Проте, розподіл підвидів медоносних бджіл в Європі впродовж останнього століття відбувався під значним впливом людини. Згідно плану породного районування медоносних бджіл в Україні, Чернівецька область визначена як регіон утримання Карпатської бджоли. Проте, внаслідок безконтрольного завезення на дану територію інших порід та спонтанну гібридизацію між ними та аборигенними бджолами відбулося утворення міжпородних гібридів. Завдяки існуванню таких гібридних форм втрачається різноманіття місцевих екотипів бджіл та загалом різко зростає генетичний поліморфізм всередині популяції. Таке підвищення поліморфізму призвело до збільшення біорізноманіття, появи численних проміжних варіантів морфометричних характеристик та втрати цінних ознак карпатки. Сучасні філогенетичні дослідження бджіл включають аналіз набору морфометричних екстер’єрних параметрів: кубітального індексу, дискоїдального зміщення та довжини хоботка. Комплексний підхід у вивченні цих ознак здатен відображати еволюцію медоносних бджіл та відповідно їх приналежність до конкретних підвидів чи порід. В цілому по регіону переважаючими породами виявились Карпатська, Українська степова та Сіра гірська кавказька, що належать підвидам A. m. carnica (карпатський екотип), A. m. macedonica та A. m. caucasica, відповідно. Крім того, у складі гібридних форм відмічено ознаки альпійського варіанту карніки та темних європейських бджіл (A. m. mellifera). Показано, що в межах Північної Буковини гібридизація відбувалася хаотично, локалітетів із збереженням карпатських ліній не виявлено.
Посилання
Allendorf FW, Leary RF, Spurell P, Wenburg JK. The problems with hybrids: setting conservation guidelines. Trends in Ecology and Evolution. 2001; 16: 613-622. https://doi.org/10.1016/S0169-5347(01)02290-X
Bahriy IH. About relatives of Ukrainian bees [Pro rodychiv Ukrayinsʹkykh bdzhil.]. Scient. bull. of the Nat. Agr. Univ. 2006, 94: 90-93. (in Ukrainian).
Cauia E, Usurelu D, Magdalena LM et al. Preliminary researches regarding the genetic and morphometric characterization of honeybees (A. mellifera L.) from Romania. Lucrări stiinţifice Zootehnie şi Biotehnologii. 2008; 41 (2): 278-286. https://www.cabdirect.org/cabdirect/abstract/20093303373
Cherevatov VF, Ferkaljak VY, Volkov RA. Uncontrolled hybridization of honeybees (Apis mellifera L.) in the territory of Ivano-Frankivsk region. Bull. Vavilov Soc. Genet. Breed. Ukraine, 2014; 12.2: 234-240. (in Ukrainian). http://utgis.org.ua/journals/index.php/VisnykUTGiS/article/view/366
Dzitsіuk V, Lytvynyuk O. Current state of breeds of local bees in Ukraine [Otsinyuvannya chystoporodnosti mistsevykh bdzhil Ukrayiny]. Animal breeding and genetics. 2014; 48: 62-68. (in Ukrainian). http://digest.iabg.org.ua/images/digest/48/Animal_breeding_and_genetics_48.pdf#page=62
Jensen AB, Palmer KA, Boomsma JJ, Pedersen BV. Varying degrees of Apis mellifera ligustica introgression in protected populations of the black honeybee, Apis mellifera mellifera, in northwest Europe. Molecular Ecology. 2004; 14(1): 93-106. https://doi.org/10.1111/j.1365-294x.2004.02399.x
Krivtsov NI, Goryacheva II, Borodachev AV. Investigation of honey bee (Apis mellifera L.) breeds and populations for developing criteria for genetic certification of bees. Russian Agricultural Sciences. 2011; 37(1): 79-82. https://doi.org/10.3103/s1068367411010101
Mărghitas LA, Paniti-Teleky O, Dezmirean D et al. Morphometric differences between honey bees (Apis mellifera carpatica) populations from Transylvanian area. Lucrări stiinţifice Zootehnie şi Biotehnologii. 2008; 41 (2): 309-315.
Meixner MD, Pinto MA, Bouga M, Kryger P, Ivanova E, Fuchs S. Standard methods for characterising subspecies and ecotypes of Apis mellifera. Journal of Apicultural Research. 2013; 52(4): 1-28. https://doi.org/10.3896/ibra.1.52.4.05
Moritz RF, Härtel S, Neumann P. Global invasions of the western honeybee (Apis mellifera) and the consequences for biodiversity. Écoscience. 2005; 12(3): 289-301. https://doi.org/10.2980/i1195-6860-12-3-289.1
Neumann P, Carreck NL. Honey Bee Colony losses. Journal of Apicultural Research. 2010; 49(1): 1-6. https://doi.org/10.3896/ibra.1.49.1.01
Oleksa A, Tofilski A. Wing geometric morphometrics and microsatellite analysis provide similar discrimination of honey bee subspecies. Apidologie. 2014; 46(1): 49-60. https://doi.org/10.1007/s13592-014-0300-7
Pinto MA, Henriques D, Chávez-Galarza J, et al. Genetic integrity of the Dark European honey bee (Apis mellifera mellifera) from protected populations: A genome-wide assessment using snps and mtdna sequence data. Journal of Apicultural Research. 2014; 53(2): 269-278. https://doi.org/10.3896/ibra.1.53.2.08
Polyshchuk VP. Apiculture [Bdzhilʹnytstvo]. Kyyiv: Vyshcha shkola; 2001. (in Ukrainian).
Ruttner F. Biogeography and taxonomy of honey bees: Heidelberg, Springer Verlag; 1988.
Voropay LI. Geographical image of Chernivtsi region. [Heohrafichnyy obraz Chernivetsʹkoyi oblasti] Krayeznavstvo. Heohrafiya. Turyzm. 2004; 29-31: 4-7. (in Ukrainian).
